zapadenec

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Дуже тішить, що відсосуть всі ті ідіоти, які намагалися “зрубати” бабло на проживанні і розміщенні гостей. Наші рагулі думають, що європейські фанати всі мільйонери і готові платити “мільйони” за те, що побачити фуууутбол. Через те маємо відверто дибільні ситуації, коли ціни на готелі стають захмарними, а кожен селюк починає намагатися здати свою халупу по ціні Hayatt’а. Дуже шкода, що основна маса нашого населення сидить в танку і не розуміє елементарного:

• Якщо хтось планує їхати на Євро-2012, то він планує це заздалегідь. Для прикладу, якщо я б планував поїхати на “євро” з Англії, то пошуком готелю зайнявся би мінімум в січні. А якщо не знайшов нічого по прийнятній ціні, то здав би квитки на матчі назад. UEFA дало всім таку модливість. Ніхто на такі події не їде навгад. Тому ті рагулі, які раптом в травні дійшли до думки, що можуть здати квартиру в червні і “зрубати касу”, – приречені на epic fail. Так само, як бидлоготелі, які ще вчора здавали кімнати для шлюх, а сьогодні “чекають на євро”.
• Ціна в 600 і більше Євро за ніч є неприйнятною навіть для 4* готелю. Про знімну квартиру мова не йде взагалі. Відповідно, кількість тих, хто приїде, є дуже малою. А значить добра частина номерів буде порожньою. Це особливо стосується подобових квартир.

Найголовніше питання: а чи є життя після євро? А фіг його знає, цим питанням рієлтери не переймаються. Готелі повідлякували всіх клієнтів і не скоро відновлять клієнтську базу. Власники квартир, які повиселяли довготривалих орендарів, особливо добря відсмокчуть, причому подвійно: на Євро до них ніхто не приїде (причини- див. вище), а після євро вони будуть нафіг нікому не потрібні, бо люди собі підшукають інші варіанти.

Я вже наодноразово писав, що в нас, українців, є глибокі ментальні проблеми. Ми думаємо, що ми розумна нація. І , до речі, у світі нас навіть знають, як розумну націю. От тільки ми думаємо, що ми не просто розумні, а НАЙРОЗУМНІШІ, а всі довкола дибіли. І ось тут починаються проблеми…

Я щиро бажаю, щоб Євро-2012 допомогло таким горе-бізнесменам якнайшвидше загнутися і самовипилятися. А всім бажаю гарно провести час.

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Помітив, що люди просто масово роблять помилки у написанні слів із префіксами з та с на початку слова.

Отже, даю витяг з граматики української мови:

На початку слова перед буквами к, п, т, ф, х пишеться літера с. У всіх інших випадках пишеться з.

Приклади

ПРАВИЛЬНО: сформувати, скрутити, сфотографувати, спроба, схожий, стирати, стрибати, збентеження, скоріше і т.д.

НЕПРАВИЛЬНО: зфотографований, зформувати, зкопаний, зхований, зхованка, т.д.

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Я і близько не міг подумати, що мій попередній пост на тему бидла непрофесіоналізму в ІТ-галузі здобуде таку популярність. За два дні я отримав силу-силенну відгуків, від “та ти взагалі охY1вший!” до “беремо до себе на фірму вже завтра!”.

Для того, щоб дати відповіді на деякі запитання, якими мене просто завалили, я вирішив створити окремий пост.

Мене хтось образив або щось ображає у компанії, де я працюю

Bullshit. Мені нормально працюється. Є, звичайно ж, ряд речей, які мене не задовольняють, але вони не є стимулом для “висерів”. Проте стимул для написання статті все ж був. Це постійно зростаючий процент некомпетентних людей, яким просто не місце в цій галузі.

Що власне означає слово бидло?

Польською та білоруською мовами бидло означає худоба. Чому ж ми називаємо певні категорії людей бидлом або худобою? Причини наступні:

• Худоба мусить мати свого авторитета. У випадку з ВРХ або вівцями – це пастух. Худобі пофіг, що основна задача пастуха полягає у тому, щоб тримати стадо завжди готовим дати максимум молока, вовни і, зрештою, м’яса.
  Так само і люди знаходять собі авторитетів (личностей), ідеями яких захоплюються до усрачки. Тоді як сам авторитет отримує з цього профіт.
• Худоба сере там де спить. Так само і люди, а зокрема спеціалісти, роблячи брак, думають, що вирішили свою проблему, суть якої полягає в тому, щоб якнайшвидше отримати зарплату профіт і змотатися додому.
• Худоба не думає, вона “діє”. Якщо корова хоче срати – вона сере. Якщо хоче спати – то спить. Так само діють і деякі світлі “голови”: хочу зробити так – так і зроблю!
• Бидло піддається різним трендам і віянням. Якщо одна вівця знайшла кращу траву (на її думку), то вся отара повалить за нею. Доведено.
• Є такий принцип який називається “принцип паршивої вівці”. Основа цього принципу така: вівця або баран завжди думає, що трава там далі однозначно краща за ту, що зараз під ногами.
• Основний метод управління худобою – це батіг. Ніяким agility тут і не пахне. Методи управління людьми інколи аналогічні.

  Read the rest of this entry »

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

 Ми не бидло, ми не козли, ми України дочки й сини…
(майже народня пісня)

Стрімкий ріст ІТ-галузі в Україні виявив, що суспільство, яке 70 років сиділо в дупі і жило під слоганом “Кто бил нікєм – тот станєт всєм!”, є явно не готовим до цього. Перегрів ринку праці спровокував появу окремої ІТ-популяції виду homo sapiens, які потрапивши у незвичне для них середовище, мутували в бидлоінженерів.

Основним представником цієї фауни є бидлодевелопер звичайний:

• Обов’язково вважає, що через 3 роки він має стати “сіньйором”. Він впринципі ваажає, що “звання” підвищують виключно за “вислугу”. І не важливо, чи мав він нагоду за ті три роки зробити щось гідне чи ні. На аргументи одразу ж відповідає: ” Я вже ТРИ роки кодаю і в мене експірієнсу +100500 і НЕ ГРЕБЕ!”
• Вважає, що будь-який девелопер з часом стане “архітєктором”. Все це тільки питання стажу досвіду.
• Типовий бидлодевелопер вважає нездарами людей, які працюють в одній фірмі більше трьох-чотирьох років.
• Бидлодевелоперу завжди платять менше ніж він того вартує.
• Кожен солідний бидлодевелопер просто зобов’язаний поплакатися в “камєнтах” на ДОУ про те, як йому мало платять, як хреново працювати в великих компаніях, як він вкалує за 100500 інших бидлокодерів, як його намахують з курсом доляра і податками і т.д. Взагалі-то, це максимум, що він може зробити, бо пожалітися відкрито менеджменту в нього кишка занадто тонка, і все зводиться до показування дулі в кишені на клавіатурі.
• Гордо вважає себе пупом ІТ-Землі, центром життя компанії і точкою на глобальній осі Всесвіту. Переконливо вважає, що всі невиробничі відділи компанії (HR, R&D, Standards Organization, Func Offices, Engagement Managers etc.) жорстоко паразитують на його важкій праці і забирають значну частину доходу, яку мали б додати до його такої маленької зарплати.
• Для типового бидлодевелопера головне здати “делівері”. Яким воно буде – не важливо, це не його проблема. Якщо ж його таки притиснуть, то завжди на допомогу прийде метод Костиля.
• Для бидлодевелопера не є властивим таке поняття як інженерне мислення. Він думає, що Java/.NET/Python/PHP/JavaScript (потрібне підкреслити) вирішує всі проблеми. А якщо ж не вирішує – то це проблема замовника.
• Бидлодевелопер дуууже неохоче вчить іншу технологію, відмінну від тої, яку він всмоктав з молоком матері начитався в Інтернетах. Причина – див. пункт вище.
• Гордо пише в резюме, що знає MS Window мало не з народження, хоча про те, що таке WMI, HAL,WinLogon не має зеленого поняття. Більше того, значна частина все-ще форматує сторінки в MS Word за допомогою пробілів і робить зміст вручну, ставлячи “крапки”.

Read the rest of this entry »

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Іноді, а часом дуже часто хочеться, щоб світ змінився на краще… Або просто змінився… Хочеться, в один момент з планети Земля зникли всі сигарети і весь тютюн, щоб нормальні люди більше не нюхали того смороду… Хочеться, щоб в один момент зникли Жигулі і Москвичі, щоб старі пердуни перестати путатися на дорогах на тих коритах, а школота нарешті собі купила нормальну машину і перестала прикручувати металеві міні-лавки до кришки багажника… Дуже хочу, щоб та бикота, яка слухає музику через спікерфон на мобілці, в один момент забула, як користуватися мобільником і більше ніколи не мала можливості цьому навчитися… Дуже-дуже хочеться, щоб машини тих водіїв, які паркуються на тротуарах, газонах та посеред дороги з “аварійкою”, самі одразу загорялися і горіли до тла, іноді (в особливо важких випадках) навіть із своїми власниками всередині… Хочеться, щоб тим підарасам, які тихенько залишають сміття в чорних мішках обабіч дороги, ті мішки одразу приростали до рук навічно… Також хочеться, щоб сміття приростало до рук всім тим, хто любить викидати його в лісі, на березі річки чи озера, в парку, на тротуари, з вікна машини чи поїзда… Хочеться також, щоб у слід за порушниками парковки горіли і ті “мажори”, які обганяють перед зустрічньою, їдучи тобі в лоб, а також зовсім не вважають за людей мотоциклистів і роверистів…

Ох, як же все-таки хочеться…

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Безкінечні лише всесвіт та людська тупість, при цьому по відношенню до першого у мене є сумніви.

Альберт Ейнштейн

Сьогодні зареєструвався на AUKRO.UA, такий собі непоганий варіант eBay для “непродвінутих” громадян нашої неньки. Сама реєстрація доволі дибільна, чого і слід було очікувати і включає в себе навіть перевірку ідентифікаційного коду по міжбанківській базі кредитних історій. Словом, після 10 хв. потуг я отримав напівактивний акаунт, за допомогою якого можна (а може і не можна) почати купувати.

Але стаття не про AUKRO.UA, сервіс цей ну досить непоганий врешті-решт. Стаття про то, що там продають. Мене особисто привело на цей онлайн-магазин бажання купити файний чухольчик на свій iPhone 3GS. Стандартно я роблю такі закупи в буржуйському онлайн-супермаркеті, а так як китайці (типові продавці такого товару) шлють ті чохли за 5 баксів цілий “русскій місяць”, точніше китайський, тривалістю навіть до 60 днів , то стало виглядати так, що поки прийде з Китаю той чохол, то телефон вже цілком морально застаріє.

Вирішив зробити просто – набрав в пошуку слово Apple і трошки офігів, бо в списку з’явилася купа айФонів по 600-1000 грн з поміткою “Купити зараз”. Здогадатися було не важко – це китайське гівно для злидарів, які тим не менше страждають понтоманією. Одразу виникло дві думки:

1. Як модератори сайту допускають називати підроблений  продукт іменем оригіналу? Наприклад, ось такий лот під назвою Apple iPhone 4G Wi-Fi. В описі продукту навіть фото використані прямо зі сайту Apple, тоді як очевидно, що телефон – підробка. Отже, це 100% шахрайство, за що навіть світить стаття. Але то фігня – модератори косять капусту з комісій від продажу, а продавці косять лохів. Ага, і ще звичайно вражає форма розрахунку – переказ на платіжну картку з обов’язковою передоплатою.
   До слова, на тому ж eBay і лот, і продавця забанили б до 7-го коліна за подібне, а крім PayPal майже жодні платіжні системи не підтримуються.
2. Головне питання – ХТО КУПЛЯЄ ТО ГІВНО??? За 1000 з лишнім гривень можна купити телефон на базі платформи Android чи гарну, надійну і стильну Nokia на базі Symbian або ж навіть Samsung чи LG. Безумовно,  iPhone – то екстра-кляса, і мати такий крутий гаджет значить бути “состоявшимся пацаном”, який “пришол к успєху”. Фактично ж, китайський мотлох – то “продукт” для селюків та гопів, які дуже хочуть “вліцца в слівкі общества”. Як на мене, Nokia 1100 за 200 грн має куди більшу цінність.
   Ну але раз є товар – значить є і покупець. І мені навіть доводилося з ними перетинатися, але то окрема історія.

Словом, з цього напрошуються два висновки:

1. Українські онлайн-аукціони – то ймовірне кидалово, до ви купляєте на свій страх і ризик.
2. Нема грошей на iPhone – купи Nokia або Samsung і не ви..уйся китайським гівном з тугим екраном. Залишайся стильним і солідним!

І наостанок анекдот:

Жив був в Україні один олігарх. І все ніби в нього йшло чудово, але настала криза і прийшлося шукати альтернативні шляхи заробітку. Ось вирішив він відкрити секс-шоп. Справи почали налагоджуватися, але так тривало не довго – після кількох тижнів клієнтам товари вже приїбалися і знову спад. Вирішив біснесмен заради урізноманітнення назвати презервативи, страпони, вагіни і інші там штучки марками автомобілів. Правда успіх тривав недовго і через тиждень-два магазин знову почав пустувати. Довелося навіть звільнити майже весь персонал і горе-олігарх сам став за прилавок. І ось заходять в магазин педики.
- О, дивися, лапчик, Ферррарі! Ну давай, давай візьмемо сьогодні?…
- Та шо ти такий прааативний?.. Там така резина мерзка, неприємна. Нє, не хочу Феррарі.
- А давай Мерс! Мерс це ж классс!
- Та ну ти шо, солоденький, глянь на ціну… Нам той 30-ти сантиметровий Мерс не по кишені…
- А Вольво! Вольво – то ж надійність, безпека!
- Та ми вже пробували ті гандони недавно… Фігня повна…
І так вони ходять-ходять, вибирають-вибирають… Врешті бізнесме, що стояв на касі, того не витримує, підходить до двох голубків і каже:
- Хлопці, а знаєте що – купіть собі “Ниву”, ви ж все-одно по лайні катаєтесь!

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Весна іде, життя цвіте й вирує,
Земля покрита барвами весни.
А у повітрі — непомітна небезпека,
що тіло тихо розриває на шматки…

І сонця промінь щедро гріє землю,
Без нього неможливим є життя,
А наше тіло точить мирний атом,
І ми відходимо із ним у небуття…

Важке повітря, як розпечений метал…
Ми ж йдемо мовчки, нам ніколи кричати.
І тільки хтось тихенько прошептав:
“То ось який на смак, цей мирний атом…”

І смак металу в роті, і реактор, і уран,
І вся країна Рад — будьте сто раз прокляті.
Життя своє ми віддали за те,
Щоб після нас вже не прийшлося віддавати.

Роман Павлюк, 26 квітня 2010

Присвячується всім людям, які ціною власного життя та здоров’я 24 роки тому ліквідували найжахливішу техногенну аварію в історії людства.

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Гарячі реалії українського “хостингового” бізнесу заставили мої, так само як і багато інших ВЕБ-ресурсів, шукати собі кращої долі за кордоном. Пожежа в датацентрі компанії Hosting.UA  — це щось таке, що просто в голову не лізе. Мало того, що самі допустили до такого, навмисне вимкнувши сигналізацію (вона, бач, спрацьовувала дуже часто), так до всього того ось вже три дні, як компанія не виходить з офіційною заявою до клієнтів, а її сайт і далі недоступний. Відчуття таке, що тобі “смачно” харкнули в обличчя, а там на згарищі десь валяється обпалена совість власників компанії.

З одного боку, я певною мірою вдячний цій горе-компанії… На даний час я займаюся питаннями побудови високонадійних ІТ-сервісів із процесами, що базуються на основі ITIL v3. Ситуація з Hosting.UA  стане гарною ілюстрацією на моїх презентаціях та лекціях — “ось що стається з тими, хто не купляє наші рішення”.  Банально, але факт… Читаю форуми: “блін, а в мене нема бекапів! мені що, вішатися?”, “пропала робота довгих 2 років!”, “в мене останній бекап за 1 березня”… Все це — приклади дилетантства та елементарної неграмотності ведення справи. Такі в нас дибільні українські реалії ! Наприклад, замість того, щоб створити АТП із парком якісних автобусів та професійних водіїв, у нас наймають селюків “із власним автотранспортом”, через що і автобуси, і самі виглядають так, ніби працюють на фермі (про “тарифну політику” я вже взагалі мовчу). Так само в ІТ —вивчив мову “ПеХаПе” і “фпірйод” роздавати всім сайти наліво і направо без жодного розуміння всіх аспектів і ризиків.

Використовуючи систему архівації і переносу даних F-Backup (власна розробка) я щодня отримував “бекапи” додому та ще в кілька “резервних” місць, що дало мені змогу мати “бекапи” станом на 25-27 березня, тобто втрати мінімальні. Зараз всі сайти в процесі “еміграції” на німецький сервер, що знаходить у датацентрі Hetzner Online AG. І якби не DNS, вже у понеділок всі мої сайти були б відновлені. Чому я постійно “готувався до війни”? Ні, в мене до того не горів датацентр І навіть вінчестер не “сипався”. Просто є такий процес як Service Continuity Management , який говорить, що якщо ви надаєте сервіс, то ви повинні бути готові відновити його в межах одного дня навіть якщо на інфраструктурну одиницю (у даному випадку — це датацентр) впала атомна бомба.

Цими днями величезна маса сайтів покинула Україну у пошуках кращої долі. Компанії Hosting.UA вже не піднятися. Маса ресурсів все ще “валаються” і теж, скоріш за все, значна частина з них зникне. Хто буде змушений зав’язати з Інтернет бізнесом. До когось навіть приїдуть “братки”…

Але чи навчило нас це? Чи станемо ми врешті професіоналами?…

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Через те, що пожежа вщент знищила датацентр компанії Hosting.UA , а з ним і мій сервер, я перейшов на резервний хостинг. З ним перейшли (або в процесі переходу) й інші сайти, що були в мене розміщені. Канал має певні обмеження, тому за якість вибачайте. При необхідності пишіть на roman.pavlyuk@gmail.com.

Таке буває лише в книжці, і в Україні . Адже поняття “пожежа в датацентрі” абсолютно тотожне іншому – “пожежа під водою”. Адже ступінь протипожежного захисту на серверних майданчиках є одним з найвищих у світі. Як могло таке статися, що пожежа завдала такої страшної шкоди, що навіть відновлення архівних займе 2-3 тижні?…

Я думаю, що провайдеру Hosting.UA вже більше ніколи не піднятися…

Почитати можна тут:

http://watcher.com.ua/?p=2912

http://habrahabr.ru/blogs/hosting/89172/

ОНОВЛЕННЯ: Переїхав на новий сервер! Всі сервіси зараз в процесі міграції і ще будуть мігрувати найближчі два-три дні через незалежні від мене причини. “Бекапи” всі свіжі і втрата даних мінімальна (від 6 годин до двох днів).

Originally published at Roman's Blog. Please leave any comments there.

Вітання всім, шановні мої! Сьогоднішньою заміткою хочу започаткувати нову рубрику “Сайтоскоп”, основне наповнення якої — огляд сайтів  так би мовити регіонального і місцевого рівня з метою оцінки якості їх виконання, грамотності наповнення, а також щоб допомоги їхнім веб-майстрам у кар’єрному рості.

Отож, першим під роздачу потрапив сайт газети мого району — “Народна Думка”. Правду кажучи, я вже давно чекав, коли в цієї локальної газетки буде інтернет представництво, так як особисті блоги вже завели собі мало не половина жителів Городоцького району. І я був приємно здивований, що тепер можна почитати “районку” онлайн, за що вельми вдячний. Проте, як і слід було очікувати, сайт далекий від ідеалу. Думаю мій огляд допоможе дещо покращити його роботу та вигляд.

Read the rest of this entry »